Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуку!

Пуку! меж. Стукъ. Пуку, пуку в оконечко, виглянь, виглянь, дівчиночко! О. 1861. XI. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКУ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКУ!"
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Камен. у. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Канев. у. Cм. затужавіти.
Зненавистити, -щу, -стиш, гл. = зненавидіти. Зненавистили люде старшину та й не схотіли його вдруге вибірати. Волч. у. (Лободовск.).
Ме́то, -та, с. Шумъ, гамъ. Собаки таке мето зчинили. Борз. у.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. О. 1861. XI. 28. Ум. підкісничок. Мет. 199.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.
Пообгороджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгородиться (о многихъ).
Прибиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прибитися, -б'ю́ся, -б'є́шся, гл. Приходить, прійти, пріѣхать, зайти, заѣхать, попасть куда. Мнж. 39. Шукаючи, заблудила. Ой прибилась до риночку. Чуб. V. 909. Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин. Шевч. 337.
Пригрустити Cм. пригрущати.
Прошитє, -тя, с. Родъ вышивки. Шух. І. 155, 156.
Чіпє, (п'я, с. ?) = очепа. Вх. Зн. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУКУ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.