Веселка, -ки, ж.
1) Радуга.
2) — вонюча. Раст. Phallus imprudicus.
3) — чортова. Раст. Phallus, caninus L. Ум. веселонька, веселочка. Роскажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає.
'Дда́ти = Оддати. Ходить Марусенька нерозчесаная, хоче її мати за Івана 'ддати.
Заду́мати, -ся. Cм. задумувати, -ся.
Крило, -ла, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Пішла отара; чабани спереду на крилах. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. 5) Борть, бокъ лодки. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Cм. криси. 8) Часть Ботелева. 9. — орлине. Раст. Astragalus glycyphylos L. Ум. крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця.
Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить?
Оправдовувати, -вую, -єш, сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Нехай тебе й Бог так простить і батько наш, гетьман український оправдить.
Передпічний, -а, -е. , передпічній, -я, -є. Находящійся предъ печью. передпічна стіна. Стѣна против печи. передпічне вікно́. Окно противъ печи. Cм. причілковий, половий.
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов.
Приснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Повновида, краска з лиця як не присне. Треба набрати у рот води та й приснути нею проти сонця. 2) Фыркнуть. Захлинувся, чхнув і приснув. 3) Прыснуть, вырваться, выскочить, вылетѣть. Як схоче скочить, то аж в землю присідає, та й присне разом відтіля. Стрепет приснув над кущами. Присне сніг із під копит. Приснули на синім морі скалки. З печі, з горючого дерева, присне вуголь і вискочить аж насеред хати.
Пузань, -ня́, м. = пузан.
