Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуздря

Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗДРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗДРЯ"
Бот, -та, м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. ЗОЮР. І. 207. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Грин. ІІІ. 286. Ум. ботик.
Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною. К. (Правда, 1868, 144).
Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Н. п. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Примусити Cм. примушувати.
Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей.
Сталити, -лю́, -лиш, гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити. Ном. № 5144.
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко! АД. І. 287.
Турчик, -ка, м. Ум. отъ турок.
Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Чуб. І. 215. Грин. І. 220. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Стор. II. 70. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. Грин. II. 184. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЗДРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.