Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Влада, -ди, ж. Власть.
Затя́жок, -жку, м. = затяг. Ходив по Вкраїні, водячи затяжки.
Море́левий, -а, -е. Абрикосовый.
Попоратися, -раюся, -єшся, гл. Похозяйничать. А тут уже чутка: Текеля на Січі попорався.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага.
Процвісти Cм. процвітати.
Свекронько, -ка, м. Ум. отъ свекор.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой.