Блевузнити, -ню, -ниш, гл. = блягузкати. Що на рот налізе блевузнить.
Відкуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відкуплятися.
Воля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Ум. воленька.
Кадило, -ла, с.
1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. З кадила дим по церкві пішов.
2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно.
3) Раст. Melittis Mellissophyllum L.
4) — дике. Раст. Lamium maculatum.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ.
Понаграватися, граваємося, -ваєтеся, гл. То-же, что и награтися, но о многихъ.
Студент, -та, м.
1) Ученикъ. Ішли три студенти до школи.
2) Студентъ. Студенти, як звичайно буває, почали записувати його лекції.
Умова, -ви, ж. Уговоръ, условіе, договоръ. Носила зробить умову, як завтра гм ставать у бой. Чи забув, яка між нами з тобою умова? Ум. умовонька. Бодай же ти не вернувся, що умовоньку забувся: щоб їхати мимо милу, та ц заїхать на годину.
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Устарівся мак.
Чирчак, -ка, м. = чирч.
