Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугукнути

Пугукнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГУКНУТИ"
Джиґу́ха, -хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Черниг. г. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка. Ном. № 11341.
Зді́яти, здію, -єш, гл. = вдіяти.
Золотоверхий, -а, -е. Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246.
Конопляний, -а, -е. Конопляный. Залізний вовк, конопляний хвіст. (Голка). Заг. Ном. № 352.
Наструнчити Cм. наструнчувати.
Опинатися, -на́юся, -єшся, гл. Сопротивляться, упираться. Я не опинавсь, зараз і пішов. Екат. у. Паничі почали прохати паннів до танців, а панни опиналися. Левиц. І. L 348. Ну, він опинався, опинався, а таки заїхав. Грин. І. 106.
Писачок, -чка, м. 1) Ум. отъ писак. 2) Cм. друлівник. Шух. І. 277.
Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Розмантачити, -чу, -чиш, гл. Растратить, промотать.
Шолопати, -паю, -єш, гл. 1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає. Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє. ЕЗ. V. 248.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.