Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Валочок, -чка, м. Ум. отъ валок.
Коритний, -а, -е. 1) Относящійся къ кориту. 2) коритна жаба = коритнячка. Вх. Уг. 246.
Лихови́на, -ни, ж. Несчастный случай.
Менчир, -ра, м. Раст. Erica. Лв. 98.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Облуплювати, -плюю, -єш, сов. в. облупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Обдирать, ободрать, очистить, снять кожу, шелуху. Дав яєчко та ще й облупи. Ном. № 2700. Йому облупи та ще і в рот положи. Ном. № 2700. Бодай вас луп облупив. Харьк. г. 2) Обобрать, ограбить.
Перекричати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде. МВ. І. 38. 2) Перестать кричать. Дитина перекричала та, й стихла.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus. Шух. І. 21.