Ваганиці, -ниць, ж. мн. = вагани, если не ошибка вмѣсто: ногавиці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки.
Виторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч.
Квітчання, -ня, с. Убраніе цвѣтами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання.
Набрі́дь, -родя, м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости.
Підтинати, -на́ю, -єш, сов. в. підтя́ти и підітнути, -ну, -неш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать, подсѣкать, подсѣчь, подрубливать, подрубить. А буря жито як серпом підтинала. Підтяли кучері нам трьом. 2) Стегать, стегнуть кнутомъ. А о мене, ворон-коня твого, та й не дбаєш, а догори їдеш, мене підтинаєш.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть.
Чекарь (ря, м? рі, ж?). Маленькія дѣти. Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб.
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. 3) Порогъ на рѣкѣ.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст.