Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прядочка

Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДОЧКА"
Відпасуватися, -суюся, -єшся, гл. = відпасатися. Годують їх (москалів) аби як по городах, то вже вони по селах відпасуються. Рудч. Ск. II. 164.
Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний. Ном. № 1418.
Дра́пати, драпну́ти, драпону́ти, гл. см. дряпати и пр.  
Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Підколос, -са, м. = підпалок. Вх. Уг. 259.
Порозгадувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розгадати, но во множествѣ.
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Роспірка, -ки, ж. Распорка, распоронное місто, прорѣха. Показала маленьку роспірку на плечі. Левиц. Пов. 143. Ум. ро́спірочка.
Хоп! меж. Хвать! Хоп-лоп — нема дежі! Чуб. II. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯДОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.