Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прядочка

Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДОЧКА"
Відсоння, -ня, с. Солнечная сторона.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Літерату́рний, -а, -е. Литературный. Літературна мова. О. 1861. І. 319. Літературні твори. К. ХП. 38. Літературні робітники. К. ХП. 124.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Опіратися, -ра́юся, -єшся сов. въ опертися, опру́ся, -решся,, гл. 1) = і. обпіратися, обіпертися. Ой перестань, чумаченьку, на пужально й опіратися. Чуб. V. 1033. 2) Сопротивляться, оказывать, оказать сопротивленіе. Вже біді не опруся. Гол. І. 178.
Пристойно нар. Прилично. Пане гетьмане, старого пса не пристойно мішати в нашу компанію. К. ЧР. 28.
Просолити, -ся. Cм. просолювати, -ся.
Пташечка, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯДОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.