Будничка, -ки, ж. Жена работника на поташномъ заводѣ.
Гра́дусник, -ка, м. = Тепломір. Тепломір деякі називають просто градусником.
Курячка, -ки, ж. Куриный пометь.
Ласощ, -щі, ж. Употребляется болѣе во мн. ч. ласощі, -щів и -щей. Лакомство. І уже в Одесі ласощ закупав з крамом. Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін. Цурається тоді людина хліба, від ласощів одвернеться солодких.
Моца́к, -ка́ и моца́ка, -ки, м. 1) Силачъ, крѣпышъ. Там парубок моцака, ніхто його не зборе. 2) Крѣпкое яйцо, битокъ.
Нізіне и нізіне у стріть. Роды гуцульской вышивки.
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Обжигать, обжечь.
2) Отоплять, отопить.
Полуночниця, полуношниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни. Cм. полуденниця.
Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Cм. помка, помок.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.
