Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126.
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку. Н. п.
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. О. 1862. IV. 35. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули. Н. п.
Допуска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Допускаться.
Крокус, -са, м. = крокіс. Ой де Петрусь походив, — червоний крокус посходив. Макс.
Найупере́д, найупереді́, нар. Прежде всего. Ще нікого не примітила, а його найупереді. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Ком. II. Труський кінь. Черк. у.
Чудасія, -сії, ж. Диковина, странная вещь. Ном. № 7129. Котл. Ен. II. 33. Мкр. Н. 34. Ой ти, брате Мусію, чи бачив ти чудасію.... що багатий мужик комарами орав. Чуб. V. 1178.