Випихач, -ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться.
Відповідувати, -дую, -єш, гл. = відповідати. А що він відповідував?
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Отцей, отця́, отце́, мѣст. = отсей.
Позапилювати, -люю, -єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася.
Роспаровувати, -вую, -єш, сов. в. роспарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздѣлять, раздѣлить пару, развести, разъединить. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували. На що маю роспаровувати коней: купуйте обох.
Скорий, -а, -е.. Cм. скор.
Ум'яти. Cм. уминати.
Шалька, -ки, ж.
1) Чашка на вѣсахъ. мн. шальки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали.
2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ.