Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь.
Братік, -ка, м.
1) Ум. отъ брат.
2) мн. Раст.: a) Melampyrum nemorosum L. б) Viola tricolor L.
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Кораблик, -ка, м.
1) Ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки.
2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала.
Паговіння, -ня, с. = пагоння.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Порозставляти, -ля́ю, -єш, гл. Разставить (во множествѣ). А отаман пішов за ними да й порозставляв кругом Жаботина козаків.
Примічати, -ча́ю, -єш, сов. в. примітити, -мічу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. По чім мене, мила, примічаєш? — Потім, милий, тебе примічаю: рано встаєш, коня наповаєш.
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.