Бубляхи, -хів, м. Сѣмянные плоды картофеля.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її.
Кодловатий, -а, -е. Многосемейный. Усі чопи кодловаті, бо книшами годовані.
Насупереки нар. Наперекоръ, въ пику. Він все тобі насупереки робе.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. Повиймаю чорний терен з білих ніг. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Дай гочі повиймати, то дам пити.
Пождати, -жду, -жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. А пожди но! Чи зараз, чи пождавши поїдеш?
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Хапкати, -каю, -єш, гл. = хапати і.