Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Витріщака, -ки, об. 1) Тотъ, кто таращить глаза. 2) Задница. Харьк.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись. Грин. III. 498.
Повіз 1, -возу, м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. МВ. (О. 1862. III. 51). Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом. Чуб. II. 206.
Понадламувати, -мую, -єш, гл. Надломить (во множествѣ).
Роспинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розіпнутися и розіпястися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Распяливаться, распилиться, растягиваться, растянуться. 2) Распинаться, распясться. Постав хрест і розіпнись на йому. Драг. 73.за ко́го. Отстаивать кого, стоять горой за кого. Распинайся, умри за них. Кв. І. 2. 3) Разставлять, разставить ноги, руки. На порозі не можна роспинаться. Чуб. І. 102.
Таркан, -на, м. = тарган. Драг. 52. Лучче маленька рибка, як великий таркан. Ном. 7293.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола. Вх. Лем. 477.
Ціха, -хи, ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта. Вх. Зн. 78.