Борг, -гу, м. Кредитъ, долгъ. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. боргом. Въ долгъ. Боргом мені жид дасть тютюну. на борг брити = набір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати.
Збавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. вба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Лишать, лишить. Нехай тебе, чужий батько, синочку, не лає, щастя твого козацького навік не збавляє. — ві́ку, життя́. Лишить жизни, погубить. Чому мені злої долі, чом віку не збавиш? Ой чи вдариш, чи не вдариш, тілько мені життя збавиш. 2) Губить, погубить. Ой лежить же п'яний сотник Харко та тепер його збавляйте. Нехай буду один погибати, козацького війська не збавляти. 3) Портить, испортить, искалѣчить; подорвать. Збавив же ти кобилу сиву. Боюсь... щоб ти мене не зрадила, моєї русої кісочки не збавила. Нащо ти нам чорта ізбавив? Щоб зараз його вилічив! Силу втратила, здоров'я збавила. 4) Истрачивать, истратить попусту. Матінка кричить, а батенько ще гірше: «щоби-сь не ходив до дівчини більше. Нащо ж тобі, синку, ніченьки збавляти? Коли її любиш, то позволяю ті взяти». 5) Избавлять, избавить. Не чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого.
Кип'ячий, -а, -е. Кипящій. Кланяється дяволу! Він тебе кип'ячою смолою напоїть. Потім ставлять тепломір у кип'ячу воду, то живе срібло піднімається вгору.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку.
Навкі́с нар. = навкоси́. Cм. навскіс.
Поперемелювати, -люю, -єш, гл. Перемолоть (во множествѣ).
Постеля, -лі, ж.
1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу.
2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Ум. посте́лечка.
Ручно, руїнно, нар. = зручно. Вам би радіти, що так виходить ручно. Вони тут часто бувають, то їм і рушно сказати батюшці, а мені далеко ходити.
Склення, -ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою.
Хопак, -ка, м. У птицы: гребень, хохолокъ. Cм. хобот.
