Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пруг

Пруг, -га, м. 1) Кромка, край матеріи. Харьк. г. Борз. у. Нѣжин. у. Прилуц. у. МУЕ. ІІІ. 19. 2) Ребро многогранника, (Черк. у.) грань. Мик. 480. 3) = упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Левиц. І. Мир. ХРВ. 175. 4) мн. Черты. Левиц. Пов. 68. Ум. пружок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУГ"
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Викладчастий и викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Левиц. Пов. 181.. Cм. викладаний.
Вугельник, -ка, м. Обжигатель углей. Вас. 145.
Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины. Шух. І. 284.
Довгоши́їй, -шия, -шиє Длинношеій. Васильк. у.
Допомина́ння, -ня ср. Домогательство.
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Захудыты, -джу, -дышъ, гл. Довести до худобы. Захуджени волы. Черк. у.
Орда, -ди, ж. 1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме. Чуб. V. 890. 2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. О. 1862. V. 72. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою. Шевч.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРУГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.