Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудкий

Прудкий, -а́, -е́ Быстрый, скорый. Прудка річка. Прудка коза. Левиц. І. 92. Прудка дуже! за поріг не вийдеш, умреш. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДКИЙ"
Вуйна, -ни, ж. = дядина. Вх. Зн. 8. Желех.
Жабалу́ха, -и, жабелу́ха, -хи, ж. Большая лягушка. Аѳ. 399.
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. Cм. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк.
Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок. Дещо, 36.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові. Харьк.
Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. Вх. Лем. 435. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Кв. І. 49. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Ном. № 1772. 3)у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи. Ном. № 9571.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Нестидник, -ка, м. Раст. Sithospermum officinale. Вх. Пч. І. 11.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187. 2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!». Ном. № 6285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРУДКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.