Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудко

Прудко нар. Быстро, скоро. Чуб. І. 74. Жени коні прудко, повертайся хутко. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДКО"
Бидляка, -ки ж. Ув. отъ бидло.
Бирфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба. Рудч. Ск. II. 162.
Домоло́ти Cм. домелювати.
Зашмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
Котовий, -а, -е. Кошачій.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Кубай, -бая, м. = куб 2. Желех.
Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.
Овсяний, -а́, -е́ = вівсяний. Нажала травиці з овсяний стіжок. Чуб. III. 266.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРУДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.