Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проязичитися

Проязичитися, -чуся, -чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЗИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЗИЧИТИСЯ"
Болотяний, -а, -е. 1) Болотный Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Левиц. І. 91. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної. Чуб. II. 138. 2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Ма́ївка, -ки, ж. Гречиха, посѣянная въ маѣ.
Погарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать (о собакѣ и человѣкѣ).
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити. Шевч. (1883), 213.
Прихахулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити. Да ми в чоботи (сваху) да обуємо, таки сваху да прихахулимо. Грин. III. 431.
Рафка, -ки, ж. Круглая, выточенная изъ дерева посуда для масла, сыру. Вх. Зн. 58.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.
Шкиринда, -ди, ж. Корга старая. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЯЗИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.