Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проязичити

Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЗИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЗИЧИТИ"
Брухо, -ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо. розсілося брухо. Чуб. ІІІ. 247.
Будитися, -джуся, -дишся, гл. Пробуждаться, просыпаться. Ой пив же я та й напився, пішов спати, не будився. Н. п.
Дозві́льний, -а, -е. Привольный.
Задури́ти Cм. задурювати.
Квадранець, -нця, м. Четверть часа. Котл.
Набі́гти Cм. набігати.
Обставини, -вин, ж. мн. Обстоятельства. К. ХП. 22. При таких обставинах наступила.... Хмельнищина. К. Кр. 20.
Підпалак, -ка, м. Перепелъ. Вх. Лем. 449.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Роспустуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Расшалиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЯЗИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.