Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прошпити

Прошпити, прошпиті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Изрыть, перерыть; вездѣ пройти, пролѣзть. Желех. Вх. Зн. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОШПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОШПИТИ"
Випиток, -тку, м. Въ выраж.: під випитком — подъ хмелькомъ. Семен під випитком і росказав, як вони крали яблука у панськім саду. Волч. у. (Лобод.).
Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. К. Орися. (ЗОЮР. II. 204). Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Шевч. 160. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити. Ном. № 1173.
Куріп'я, -п'я́ти, с. Цыпленокъ. Ой погнала бабусенька куріп'ята пасти, сама сіла на припічку куделицю прясти. Н. п. Ум. куріп'я́тко, куріп'я́точко.
Повідпасуватися, -суємося, -єтеся, гл. Откормиться (о многихъ).
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Пониклий, -а, -е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї. Шевч. 365.
Пообжинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и обжати, но во множествѣ. Пообжинали ті дерева округи. Зміев. у.
Прогайльовина, -ни, ж. = прогальовина. Левч. 129.
Сумно нар. Печально, грустно. Так мені чогось сумно й боязко, аж моє серце мре. МВ. Ум. сумненько, сумнесенько.
Хло Сокращ. изъ хлопче. Cм. хлопець. А котрим ти конем ідеш, хло? — А котрим же їхав би? рижим. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОШПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.