Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочухрати

Прочухрати, -ра́ю, -єш, гл. Прогнать. Прочухрать з двора. Греб. 347.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУХРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУХРАТИ"
Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Дверча́тий, -а, -е. Дверной.
Заска́би́ти Cм. заскаблювати.
Заставни́й, -а́, -е́ Положенный, отданный подъ залогъ, заложенный, закладной.
Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами. Мнж. 188.
Псявіра, -ри, об. Бранное слово: собачья вѣра. Псявіра десь тягяється, не ночує дома. Рудч. Ск. І. 78.
Скрупілий, -а, -е. Заскорузлый. Кожух скрупілий. ЗОЮР. І. 319.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. Н. Вол. у. 2) Чаща лѣсная. Поп. 226.
Червононогий, -а, -е. Красноногій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧУХРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.