Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочутитися

Прочутитися, -чуся, -тишся, гл. Прійти въ себя, очнуться. Устань, устань, милая, прочутися. Чуб. V. 52. Пила вона нічку, пила вона другу, а на третю нічку прочутилася. Мил. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУТИТИСЯ"
Блекота, -ти, ж. Раст. а) Conium maculatum. Шейк. б) = блекот. ЗЮЗО. І. 125.
Відвітити Cм. відвічати.
Вугіль, -гля, м. Уголь. Ум. вуглик, вугличок.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа. Ном. № 1614.
Досува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. досу́нутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться.
Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Мнж. 185. Молоди встають, а Бог дощу має. Ном. № 568. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Недоносок, -ска, м. Рожденный ранѣе 9 мѣсяцевъ, недоносокъ.
Обомліти, -млію, -єш, гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла. Макс.
Прикорчувати, -чую, -єш, сов. в. прико́рчити, -чу, -чиш, гл. Поджимать, поджать. Півень... ніжку прикорчив. О. 1862. І. 75.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧУТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.