Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочинятися

Прочинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНЯТИСЯ"
Мсти́во нар. Мстительно. Його серце мстиво якось стрепенулося у грудях. МВ. (О. 1862. І. 87).
Повожувати, -жую, -єш, гл. = поводити. Утінки плавно пливуть, тілько головками повожують. Кв.
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Призра, -ри, ж. Подозрѣніе. Левч. 108. при́зру на кого мати. Подозрѣвать кого. Подольск. г.
Прітьма нар. Въ глаза. Як маєш казати по за очі, прітьма кажи. Камен. у. Прітьма не можна давати становому гроші, а то ще й.... Камен. у.
Продати, -ся. Cм. продавати, -ся.
Прочовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть ходьбой обувь.
Седно, -на, с. 1) Задница. Трахвив го в седно. Ном. № 1782. 2) = садно.
Цоб меж. = соб.
Череп, -па, м. 1) Черепъ. Грин. І. 220. Вимовляю з голови, з черепа. ЕЗ. V. 105. До мізку череп розбиває. Котл. Ен. 2) Большой черепокъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧИНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.