Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохворіти

Прохворіти, -рію, -єш, гл. Проболѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХВОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХВОРІТИ"
Відклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить косу молоткомъ.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Досте́мено нар. Точно, точь въ точь. Достемено так робиш, як той баран. Рудч. Отак достемено і у нас. Шевч. (О. 1861. X. 5).
Ле́льом-поле́льом, нар. Еле ноги передвигая. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві. Подольск. г.
Обв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обв'язатися, -жуся, -жешся, гл. = об'язуватися, об'язатися.  
Поміжний, -а, -е. Смежный, сосѣдній. Иноді буває так як одрізане село од других поміжних сел і обличчєм, і одежею, і мовою. О. 1862. VIII. 31.
Попелище, -ща, с. 1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу. Рк. Левиц. 2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився. Шевч. 590.
Смертельний, -а, -е. 1) Смертельный, смертоносный. Смертельний меч того минає. АД. І. 187. Помалу, братці! Не вразьте моїх смертельних ран. Мет. 2) Смертный. Од гріхів смертельних душу одкупляє. АД. І. 188. Лежить на смертельній постелі. Н. Вол. у.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХВОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.