Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Володати, -даю, -єш, гл. Владѣть. Схватило мою невістку так, що не володає а ні руками, а ні ногами. Харьк. Так наморився, що й руками не володаю. Конст. у. А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять, руки володають. Г. Барв. 415.
Доо́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. доора́тися, -рю́ся, -решся, гл. Допахиваться, допахаться. Доорався до сухого лану. Чуб. V. 365.
Ноголоситися, -шуся, -сишся, гл. Наплакаться громко.
Непристойний, -а, -е. Неприличный. Желех.
Плискач, -ча, м. 1) = плескач. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Повмочати, -ча́ю, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ). Дорогії сукні в воду повмочала. Чуб. V. 1070.
Позанедужувати, -жуємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Поперепікати, -ка́ю, -єш, гл. Перепечь (во множествѣ). Ти хоч як, а поперепікаєш пироги. Богод. у.
Ткати, тчу, тчеш, гл. Ткать. Вона плахти ткала. Ном. № 2541. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть. Ном. № 10274.
Укупитися Cм. укуплятися.