Веселість, -лости, ж. Веселость, веселіе. Наробили там крику та сміху, радости та веселости. Дай вам, Боже, в стайниці радість, в хижі веселість.
Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір.
Дзіндзі́вер, -ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух.
Живи́ло, -ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило.
Замі́р, -ру, м. 1) Намѣреніе, умыселъ; цѣль; планъ. Тільки матері призналась про свої заміри. Маючи деякі заміри, розділив своє військо на три часті. У кожного одна була думка, одні заміри: оддячить лютим ворогам. 2) Отдѣленное, отмѣренное поле. Пан замір відпуска на випас худоби, за це ми усеньке сіно йому збіраємо.
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. І. 98).
Здрабисува́ти, -су́ю, -єш, гл. Изрыть. Кури увесь мій город здрабисували.
Кохатися, -ха́юся, -єшся, гл.
1) Любить другъ друга. Нехай же нас поховають і хрест укопають, та щоб люде дивувались, як ми вірненько кохались.
2) — з ким, в кому. Любить кого. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався.
3) — в чому. Заниматься чѣмъ съ любовью, любить что-либо, находить наслажденіе, удовольствіе въ чемъ-либо. Пан дуже кохався в городах. Кохайтеся в правді! У скупощах не кохайся!
4) Воспитываться, нѣжиться. Ти тільки й звикла на чаях та на сахарях кохатись. Куди ж тебе наняти, таку пановиту?
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули.
Перебовком нар. Перезванивая, перезвономъ. Кобзо!... дзвониш перебовком стиха, мов мертвих хорониш.