Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простукотіти

Простукотіти, -чу, -чеш, гл. Простучать, прогромыхать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТУКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТУКОТІТИ"
Вузісінько нар. Совершенно узко.
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Дзвя́кало, -ла, с. Чавкающій человѣкъ.
До́плив, -ву, м. Притокъ. Желех.
Мрі́йниця, -ці, ж. Мечтательница. Желех.
Повимотувати, -тую, -єш, гл. Вымотать (во множ).
Потахати, -ха́ю, -єш, сов. в. потахнути, -хну, -неш, гл. 1) Тонуть, потонуть, погрузиться. Потах в воду. Вх. Зн. 54. 2) Убывать, убыть. В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає. Гол. І. 107.
Темніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Темнѣть, становиться темнымъ. 2) Слѣпнуть. 3) безл. Темнѣть, вечерѣть, смеркаться. Сонечко зайшло і на дворі почало вже темніти. Левиц. І. 17.
Трачарь, -ря, м. = трач 1. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТУКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.