Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать. Шух. І. 250.
Віддавати, -даю, -єш сов, в. віддати, -дам, -даси,, гл. 1) Отдавать, отдать. А син старець та свого не вживає, та все його хортам віддаває. Чуб. І. 173. Взяв той собака буханець та й віддав вовкові. Рудч. Ск. І. 9. віддати богові душу. Умереть. Закричав дід дивними голосами та й Богу душу віддав. Чуб. І. 156. — хвалу. Воздать хвалу, восхвалить. Хвалу Богові оддав. МВ. І. 16. — на добридень. Пожелать добраго дня. І добридень мені оддала. Левиц. І. 14. — поклін. Поклониться. Матері Божій поклін оддавши. Чуб. I. 160. 2) Выдавать, выдать замужъ. Тоді дівку віддавай, коли люде трапляються. Ном. № 5928. Як будуть тебе, моя мила, за иншого віддавати, пиши листи на папері, давай мені знати. Мет. 60. 3) Передавать, передать, выражать, выразить. 4) Протягивать, протянуть голосомъ при концѣ пѣсни, при чемъ дѣлается рулада отъ высокаго къ низкому на октаву. У нас так завше: яку б пісню не співала, то усе віддає. Любеч. 5) Теплѣть, потеплѣть. Уранці було холодно, а вдень трохи оддало. Конст. у.
Глинути, -ну, -неш, гл. Глотнуть, проглотить. (Змій) прилетить, тебе глине. Чуб. II. 173.
Допащикува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Договориться до чего-либо, говоря вздоръ. Допащикувалася, поки батько з хати вигнали. Харьк. г.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Напо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Натрудиться, устать отъ работы.
Оздоровлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оздоровитися, -влю́ся, -вишся, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Тобі (молодикові) виповняться, а нам оздоровляться. Грин. II. 316.
Осаул, -ла, м. = осавул.  
Поколихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Покачнуться, пошатнуться.
Утиск, -ку, м. Притѣсненіе, угнетеніе. Шейк.