Байдуже нар. Безразлично, нужды нѣтъ, и горя мало, все равно. Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже. Байдуже паски, аби порося! Умер батько — байдуже, вмерла мати — байдуже, умер милий чорнобривий, — та й стало жаль дуже. Ум. байдужки, байдужечки. А мені про те й байдужечки. Товкачисі радість: Бог дав сина..., а Товкачеві й байдужки.
Безпека, -ки, ж.
1) Безопасность.
2) для безпеки. Для прочности.
Високоповажний, -а, -е. Многоуважаемый, глубокоуважаемый. Ось високоповажний пан Шрам із сином. високоповажний добродію! Милостивый Государь!
Клумакуватий, -а, -е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, ща і до чого.
Ковбанюга, -ги, ж. Ув. отъ ковбаня.
Красулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ красу́ля.
2) Насѣк. Karabus nitens.
3) мн. = красоля.
Мокру́ха, -хи, ж. Водка.
Підпіячити, -чу, -чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили.
Речницький, -а, -е. Относящійся къ оратору, адвокату. Бувай короток у речницькім слові.
Фіст, фоста, м. 1) = хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (Cм. деркач 4), в решітці (Cм. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Cм. хвіст. Ум. фостик.