Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Змерлий, -а, -е. Умершій.
Німувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Быть нѣмымъ. 2) Безмолвствовать. Німує все, могила могилою. Г. Барв. 467. Німує розум, серце замірає. К. ЦН. 187 Аж подумати гірко, як ото людина гарна зникла німуючи з-посеред миру Божого. Хата. 64.
Охолоджувати, -джую, -єш, сов. в. охолодити, -джу, -диш, гл. Прохлаждать, прохладить. Рани мої постреляні та порубані окропи, охлоди. Дума.
Плазом нар. 1) Ползкомъ. 2) Плашмя. Ударив плазом. Н. Вол. у.
Порох, -ху, м. 1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. Єв. Л. IX. 5. У хаті по стінах порохи. Камен. у. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. АД. І. 298. 2) Порохъ. Г. Барв. 403. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Стор. МПр. 60. Ум. порошок.
Приджиджулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Сим. 182.
Пробігнути, -ну, -не́ш, гл. = пробігти. Сли тоті гори пробігнеш, то я ти дам всьо. Драг. 284.
Розвеселити, -ся. Cм. розвеселяти, -ся.
Удурні нар. Попусту, понапрасну. Тільки гроші вдурні пропали.
Чморкати, -каю, -єш, гл. = чв'якати 2. Їдеш по багні, а вода чморкає. Вх. Зн. 81.