Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Березозіль, -золя, м. = березіль. Бѣл.-Нос.
Гу́ня, -ні, ж. Верхняя суконная одежда, сермяга. Гол. Од. 44, 45, 75.
Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.
Залу́па, -пи, ж. Залупа.
Каналія, -лії, об. Каналья.
Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. К. Псалт. 54. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Г. Барв. 198. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Чуб. V. 286. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили. Чуб. V. 912.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.
Християн, християнин, -на, м. Христіанинъ. Не статечная приязнь вовку з бараном та християнові з бусурманом. Ном. № 8097. Ум. християночок. Панове християночки милі! ЕЗ. V. 108.
Червоно нар. Красно. Сонечко за гору пада, блищить вода червоно. МВ. ІI. 75.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени. Kolb. I. 191.