Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пропадати

Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Ном. Город Буша зовсім з людьми пропав. Стор. МПр. 162. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. Шевч. 34. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. І. І. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПАДАТИ"
Беґечати, -ча́ю, -єш, гл. Пѣть козлинымъ голосомъ. Желех.
Безбідно, нар. Безбѣдно.
Визаконити, -ню, -ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Вийти Cм. виходити.
Жига́ло, -ла, с. Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. Чуб. II. 666. Ум. жигальце.
Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля. Вх. Уг. 252.
Надломи́ти, -млю́, -миш, гл. Надломить. Щоб гнучи, де не надломить. О. 1861. IV. 34.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Перста, перст, мн. = перса. Борз. у. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила. МУЕ. III. 35.
Шво, шва, с. 1) Шовъ. На шві подерлося. Н. Вол. у. 2) Шитье. В одежі шво погане. Старо-Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОПАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.