Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пронидіти

Пронидіти, -дію, -єш, гл. Проскучать; просидѣть безъ дѣла. Він ходів зо два там просидів, а мабуть би і більш пронидів, як би його враг не спіткав. Котл. Ен. І. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОНИДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОНИДІТИ"
Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється. Г. Барв. 378.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл. 1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201. Виривав кущі з корінням. Стор. МПр. 109. Хоче у вовка з зубів вирвати! Ном. № 4853. 2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду. Н. п.
Ме́кати, -каю, -єш, одн. в. ме́кнути, -ну, -неш, гл. Блеять.
Ми́канець, -нця, гл. Расчесанные и надерганные изъ ми́чки части пеньки, которыя наворачинаютъ на кужілку для пряденія. Гол. Од. 36.
Невпоїд нар. Больше, чѣмъ нужно для прокормленія; столько, что поѣсть нельзя. Було торік картоплі невпоїд. Волч. у.
Обрида, -ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриву. Полт.
Особливий, -а, -е. = особий.
Пісенька, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. Н. Вол. у.
Фалат, -ту, м. Кусокъ. Желех. Вх. Лем. 4 77. Ум. фалато́к. Два фалатки хліба. Вх. Лем. 4 7 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОНИДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.