Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дале́зно нар. Очень далеко.
Животи́ще, -ща, м. Ув. отъ живіт.
Захоронний, -а, -е. Защитный. Желех.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Наущати, -ща́ю, -єш, сов. в. наусти́ти, -ущу, -стиш, гл. 1) Научать, наставлять. Не було в її ні батька, ні матері, — нікому було оборонити або наусти́ти. О. 1861. IX. 76. 2) Подучать, подучить, подговаривать, подговорить; подстрекать. Діявол наустив його, і поміг йому. О. 1862. II. 72.
Подвійний, -а, -е. Двойной. Подвійне скло. МВ. (О. 1862. III. 56). Подвійні вікна.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу! Чуб. V. 1123.
Тужба, -би, ж. = тужіння. Я прийшов до них, а там така тужба та плач. Александров. у. (Залюб.).
Уворужити Cм. уворужувати.
Химородниця, -ці, ж. Колдунья, вѣдьма. Нѣжин. у.