Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте?
Заро́шаний, -а, -е. Покрытый росой. Зарошана гречка.
Кукуріку! меж. = какаріку. Кукуріку на свою голову. А тим часом з-за байраку півень «кукуріку!»
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Наді́єнька, -ки, ж. Ум. отъ наді́я.
На-ору́жку нар. Снаружи. Винеси ясла, постав на-оружку, бо в оборі тісно.
Натягати, -га́ю, -єш, сов. в. натягти, -гну, -неш, гл.
1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію.
2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде.
3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав?
4) Оттаскать. Добре за чуби натягають.
5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають.
6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете.
Неспірний, -а, -е. Неспорный. Робота неспірна.
Огуд, -ду, м. = огудиння. Соняшники, кущі, огуд всякий.
Перезивки, -вок, ж. мн. Послѣсвадебныя угощенія въ четвергъ и пятницу: участники свадьбы идутъ въ домъ новобрачнаго, отъ него къ дружку, затѣмъ къ брату, дядѣ, сестрѣ.
