Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. На дівчину дивитися не важусь. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся.
Горща́, -ща́ти, с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Скида́ти горща́. Ставить сухія банки. Ум. Горща́тко.
Запа́дистий, -а, -е. Впавшій, впалый. Широкі груди, хоч і западисті.
Костяниця, -ці, ж. = камениця 2.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували.
Подотоплювати, -люю, -єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Обізвалось два ангела у притворі.
Рятунка, -ки, ж. Спасительница, спасающая.
