Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Весела, -лої, ж. = веселка. Вх. Зн. 6.
Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.
За́пічок, -чка, м. Мѣсто на печи (гдѣ лежать). Чуб. VII. 384. Вас. 194. МУЕ. І. 89. Сидить собі баба на запічку. Чуб. V. 150. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити. Ном. № 13496.
Їстик, -ка, м. Палочка съ желѣзнымъ наконечникомъ для очистки плуга отъ прилипшей земли. Козелец. у. Рудч. Ск. І. 170. Чуб. VII. 399. КС. 1883. IX. 223.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня. Н. Вол. у.
Омана, -ни, ж. 1) Обманъ зрѣнія, миражъ, призракъ. 2) Заблужденіе. Журба світу сього і омана брацтва входять і глушать слово. Єв. Мр. IV. 19. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 3) Обманъ, заблужденіе. 4) Раст. Verbascum nigrum. Мил. 35. Cм. оман 2.
Парний, -а́, -е́ Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк. Гліб.
Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.
Ускакнути, -кну, -неш, гл. = ускочити. у горо́х ускакну́ти. Нарушить супружескую вѣрность. Ном. № 8823.
Фу́жела, -ли, ж. = Фи́скавка. Вх. Зн. 75.