Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Губокопи́лка, -ки общ. Тотъ, который часто губи копилить, т. е. сердится или важничает. Конст. у.
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Літо́рослий, -а, -е. Однолѣтній? Тепер там (де був ліс) лани і проміж пашні пні чорніють та де-де дубки літорослі, або старі голінаті. Св. Л. 306.
Наку́чити, -чу, -чиш, гл. Наскучить, надоѣсть.
Напада́ти II, -да́ю, -єш, сов. в. напа́сти, -паду, -де́ш, гл. 1) Нападать, напасть. Кожне одбивається, як нападають. Ном. № 3293. На лубенському шляху напали гайдамаки. Стор. МПр. 97. Напала на Його пропасниця, кашель. Онъ заболѣлъ лихорадкой, кашлемъ и пр. 2) Встрѣчать, встрѣтить, наталкиваться, натолкнуться. Ходив, ходив і таки напав на таких... Стор. МПр. 41.
Посхвачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Схватиться, вскочить (о многихъ). Побудив усіх, посхвачувались усі. Грин. І. 200.
Скупія, -пії, ж. Раст. Convallaria multiflora L. ЗЮЗО. І. 119.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість. Ном. № 2347.
Цісарець, -рця, м. Австріецъ.