Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.
Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Змішати, -ся. Cм. змішувати, -ся.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Кладка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. Макс. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Куліш. Ум. кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. Чуб.
Махля́рити, -рю, -риш, гл. = махлювати.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Спрацюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Утолиться, измучиться, изнуриться работой.