Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12.
Завда́ток, -тку, м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Ном. № 10674. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь. Г. Барв. 186.
Медяни́к, -ка, м. 1) Медовый пряникъ. Той купує горілку, той медяників. Левиц. І. 2) Раст. a) Galium verum L. ЗЮЗО. І. 123. б) Primula officinalis. L. ЗЮЗО. І. 132. — Veris. ЗЮЗО. І. 171. Ум. медяничо́к.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Поетизування, -ня, с. Опоэтизированіе. Желех.
Постуденіти, -ніє, гл. безл. Похолодѣть. Постуденіло на дворі. Камен. у.
Супруга, -ги, ж. 1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра. Сим. 227. 2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Кв. Я зїм у супрузі. Камен. у.
Чадити, -джу́, -ди́ш, гл. Угарить. Чадить груба, — одіткни верх. Харьк. у.
Чимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140.