Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокалатати

Прокалатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАЛАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАЛАТАТИ"
Дратува́ння, -ня, с. Раздраженіе.
Дріб, дро́бу, м. 1) = дрібок. Чуб. V. 1158. 2) Дробь ружейная. Аф. 394. 3) = дробина. 4) Недойныя овцы. Шух. I. 190.
Задля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Замедлить, пробыть долго; протянуть. Прочула я, що в неї чоловік умер, — де вже з нею на світі задляється. МВ. ІІ. 143.
Зрабувати, -бую, -єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Чуб. V. 1087. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней. Опат. 25.
Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.
Свирілка, -ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли є свирілки. КС. 1882. IV. 170. Ум. свирілочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря). Шух. 1. 202.
Сікарь, -ря, м. Производящій порку, сѣкущій. Підпроси сікаря..., щоб не дуже бив. О. 1862. V. III. 18.
Совиня, -няти, с. Птенецъ совы. Ум. совинятко.
Талья, тальян и пр. Cм. талія, таліян и пр.
Топцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Часто топтать. 2)коло ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКАЛАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.