Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокалатати

Прокалатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАЛАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАЛАТАТИ"
Бгати, бгаю, -єш, гл. 1) Складывать, свертывать, вить. Ой не бгай гніздечка при дорозі. Н. п. 2) Втискивать, впихивать, комкать. Смирний, хоч у вухо бгай. Посл. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю, Г. Барв. 292. 3) Дѣлать изъ тѣста пироги, коровай и пр. Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати. Лукаш. 98. Бгайте, коровай, молодиці! Мил. Св. 24. Бгати пироги. Г. Барв. 156. 4) — ковбки. Разбирать, сортировать срубленные стволы деревъ. Шух. І. 180.
Видавати, -даю, -єш, сов. в. відати, -дам, -даси, гл. 1) Выдавать, выдать; отпускать, отпустить. Мусила йти з ключами до комори видавати провизію на обід. Левиц. І. 363. 2) Давать, подавать, подать (о кушаньяхъ). Уміла готувати, та не вміла видавати. Рудч. Ск. II. 192. 3) Отдавать, отдать замужъ. Видає мене мати за старого заміж. Шевч. 15. Четверту доньку видала вже за дударчика. Гол. ІІІ. 463. 4) Давать, дать, родить. Копа видав по четверті зерна. 5) Издавать, издать (книгу). 6) = видаватися 4. Воно так само видає все яснішим та більшим. Ком. II. 89. 7) Говорить, сказать, представить. Смішне що небудь видать, мов у школі вчилась. Мкр. Н. 35. 8) — муштри. Производить ружейные пріемы. Чемеричка наряжалась в руб'я як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка; та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала, — ся, копистку взявши в руки, муштри видавала. Мкр. Н. 40.
Ганебний, -а, -е. Позорный, безчестный, постыдный.
Кошівка, -ки, ж. = кошик 1. Левч. 60.
Підторкувати, -кую, -єш, сов. в. підторкнути, -ну, -неш, гл. Подгонять, подогнать (лошадь). Доріжка добра... тільки підторкує шкапу. О. 1862. IV. 87.
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Провірити Cм. провіряти.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя. Котл. Ен. IV. 14.
Тотам нар. Вотъ тамъ. Ой не видко Коломиї, лишень видко сіни, тотам мого миленького кучері посіли. Гол. II. 302.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКАЛАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.