Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бібок, -бка, м. = бібка. Черк. у.
Відстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відстібнути, -бну, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть.
Завітува́ння, -ня, с. 1) Завѣтъ. 2) Завѣщаніе духовное. Желех.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Н. Вол. у. Cм. накіт.
Наїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. наї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Наѣзжать, наѣхать, съѣзжаться, съѣхаться куда-либо. Наїхали подоляне з Подолу. Мет. 161. 2) Наѣзжать, наѣхать на что-либо. Їхали, їхали і наїхали, де дороги росходяться. Мнж. 28.
Обертас, -су, м. 1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас. Г. Барв. 325. 2) Танецъ въ родѣ вальса. Подольск. г.
Перерізувати, -зую, -єш, сов. в. перерізати, -ріжу, -жеш, гл. Перерѣзывать, перерѣзать.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Роспарити, -ся. Cм. роспарювати, -ся.
Хицький, -а, -е. = хисткий 1. На туім Дунаю хицькії кладки. Чуб. III. 306.