Вишкварка, -ки, ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. за масляні вишкварки не помирились, — т. е. изъ за пустяка поссорились.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Доскіпа́тися Cм. доскіпуватися.
Низина, -ни, ж. = низовина. На той рік треба й низини виорати.
Норівоньки, -ків, м. мн. Ум. отъ норови. Cм. норов.
Поздоровлення, -ня, с. Поздравленіе.
Понаближатися, -жаємося, -єтеся, гл. Приблизиться (во множествѣ).
Приближність, -ности, ж. Разстояніе.
Умалькувати, -кую, -єш, гл. Уменьшить.