Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прозивати

Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Кв. Царські слуги прозвали його Незнайком. Рудч. Ск. І. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВАТИ"
Валивочко, -ка, с. раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Виплутати, -ся. Cм. виплутувати, -ся.
Вінчатися, -чаюся, -єшся, гл. Вінчаться. А на третє поле став кінь спотикаться: вернімося, дівчино, не будем вінчаться. Н. п. вінчатонько, -ка, с. Маленькій вѣнокъ. Сховайтеся, дівчатонька, під зелені вінчатонька. Грин. ІІІ. 92.
Дуракува́тий, -а, -е. Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник росказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і соли наївсь уволю. Грин. І. 230.
Кулачок, -чка, м. Ум. отъ кулак.
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить. Гол. III. 503.
Пообполіскувати, -кую, -єш, гл. Ополоскать (во множествѣ). Пообполіскуй оті горщечки. Харьк. у.
Розлигати, -га́ю, -єш, гл. Снять налигач съ воловъ.
Углина, -ни, ж. = вуглина. Ум. угли́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.