Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проздріти

Проздріти, -рю, -риш, гл. = провидіти. Хто був темний ....проздрів. Гн. І. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗДРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗДРІТИ"
Грюзь, -зі, м. Грузила изъ камней, привязанныя внизу невода. Вас. 186.
Натурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = натуркати.
Повгонити, -ню, -ниш, гл. Вогнать (многихъ).
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Прочумитися, млю́ся, ми́шся, гл. = прочуматися. Устань, устань, братіку, устань, прочумися, вода в відеречку, братіку, вмийся. Чуб. V. 927.
Смаглій, -лія, м. = мургій. КС. 1898. VII. 42.
Спустити, -ся. Cм. спускати, -ся.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря. К. ЧР. 54.
Узол, узла, м. = вузол 1. Ном. № 838. Ум. узлик, узличок.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЗДРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.