Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Бляшечка, -ки, ж. Ум. отъ бляха.
Виємно нар. Исключительно.
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я.
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Мо́рква, -ви, ж. 1) Морковь, Daucus Carota L. Унадився, як свиня у моркву. хатня морква. Ссора домашняя между мужемъ и женой. А там купами капуста, буряки, морква огородня, а хатньої наші жінки не продають, держать про нужду на нашу голову... цур їй! моркву скромадити, стругати кому. Ссориться (о домашнихъ, преимущественно о женѣ съ мужемъ). 2) гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. Ум. мо́рківка.
Му́ченицький, -а, -е. Мученическій.
Наслідування, -ня, с. Подражаніе.
Поїзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется поїзд. Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Ум. поїздонько.
Проткнути Cм. протикати.