Доми́слюватися, -слююся, -єшся и домисля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. доми́слитися, -люся, -лишся, гл. Догадываться, догадаться. Сама собі домислююсь що мені робити. Усяке зараз домислилось, куди вони простують.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти.
Знаємість, -мости, ж. и пр. = знайомість и пр.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл.
1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ).
2) Не слышать, не услыхать.
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Обізвався в лісі пугач.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Позруйновувати, -вую, -єш, гл. Разорить, разрушить, развалить (во множествѣ).
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Та і горілочку хлистала.