Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Відчубити, -блю, -биш, гл. Оттаскать за волосы.
Збі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться бѣднымъ, начать жаловаться на бѣду. Як збідкається: що се я, дурний, наробив! О. 1861. X. 23.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду. Гн. І. 31.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
Сверщок, -щка, сверщук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.польовий. Кузнечикъ, Gryllus campestris. Вх. Пч. II. 27.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.