Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вугнавка, -ки, ж. = гугнявка. Желех.
Дого́ня, -ні, ж. = Догонь. Рудч. Ск. І. 88.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Заґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять шумъ, крикъ. Заґвалтувало село від краю до краю. Мир. ХРВ. 249.
Ма́кса, -си, ж. Рыбная печень.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Поперепрошувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепросити, но многихъ.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. Желех. 2) Достоинство.  
Струхти, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.