Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дво́рка, -ки, ж. = Двірка. Гол. IV. 467. Їден чобіт на обцасі, а другий на корку; а хто хоче біду знати, най ся візьме дворку. Ой чи дворка, чи не дворка, аби в дворі була, уже ж вона, пане брате, робити забула. Чуб. V. 1067.
Же́реб, -ба, м. 1) Жребій. Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. Чуб. V. 984. Ум. жеребо́к. Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. Щог. 2) = жеребе́ць. Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, — і він зробиться жеребом. Грин. II. 120. 3) Раст. Pinus pumilio. Шух. І. 18.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Кулик II, -ка, м. 1) Куликъ. І кулик чайку взяв за чубайку. Лукаш. 25. Сидить кулик на болоті. Чуб. І. 260. кулика вбити. Споткнуться? Здоров був, кулика вбивши (куликнувши, спіткнувшись, не знать де взявшись). Ном. № 6640. 2) Вареная лепешка изъ гречневой муки. Маркев. 155. Ум. куличок.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати. Рудч. Ск.
Паперо, -ра, с. = папір. Як паперо ж ти родився білий. Сим. IV.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Розгойдати, -ся. Cм. розгойдувати, -ся.
Ступчики, -ків, м. мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Kolb. І. 48.