Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Виквиляти, -ля́ю, -єш, гл. Издавать жалобные звуки. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли.
Волосінка, -ки, ж. пт. Silvia cinerea.
Забі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Запыхаться отъ бѣганія. Забігався, ледве дише.
Загажда́ти, -даю, -єш, гл. = загоджувати. Вельможная пані слуги загаждала: кожному слугині по золотому дала.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год.
Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний.
Орендарство, -ва, с.
1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю.
Росторгати Cм. росторгувати.
