Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
Зана́дитися, -джуся, -дишся, гл. Понадиться. Заносились кури та й позгризали пуп'яночки. Камен. у. В той садок до яблук занадився сокіл і каждої ночі об'їда яблука. Рудч. Ск. І. 158. Занадився мелник та до мелнички. Грин. III. 654.
Змантити, -нчу, -тиш, гл. Обмануть, обмошенничать. Шух. І. 85.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Федьк. І. 100. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. Левиц. І. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий. Федьк.
Осолода, -ди, ж. Услада. К. ЦН. 268. Він дав таку в печалях осолоду. К. МБ. XII. 273.
Подра, -ри, ж. Насѣстъ для куръ. Ольгоп. у. 2) = підра 1. Вх. Зн. 51.
Реч, -чі, ж. = річ.
Сваха, -хи, ж. 1) Мать зятя или невѣстки, а также родственница одного изъ супруговъ, по отношенію къ родственницѣ другого. Маркев. 109. Пишна сваха, пишна, проти зятя не вийшла. Мет. 191. 2) Свахами взаимно называются женщины, вступившія между собою въ какую либо коммерческую сдѣлку. Ум. сва́шка, свашечка, сванька, сваненька, сванечка, сванютка и пр., но всѣ эти слова употребляются преимуществ. въ особомъ значеніи, — Cм. свашка.
Уродонька, -ки, ж. Ум. отъ урода.