Бонтожок, -жка, м. Часть одежды (какая?) А на моїй дівчині жовті черевички і чорний бонтожок.
Воно, його, мѣст.
1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне.
2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять.
Забезпе́чити Cм. забезпечувати.
Кірмак, -ка, м. = кироман.
Корова, -ви, ж. Корова. Піди до льоху, до корови, пт швидче, хаме!.. Вийшло сім корів. Ум. корівка, корівонька, корівочка. Корівонька, рику-рику!
Маць, -ці, ж.
1) Все маленькое.
2) Маленькія дѣти, маленькіе люди.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый.
Опудало, -ла, с. Чучело. Годився б у коноплі на опудало. Отсе опудало погане. Увійшло якесь опудало.
Охаювати, охаюю, -єш, сов. в. охаяти, -хаю, -єш, гл. = охаючувати, охаючити. Зіллє моє та охайнеє, дитя моє та коханеє! Я ж тебе та охаяла, Марусеньку та угаяла.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
