Глиб, -бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. Велика риба на глибу ходить. Піймати чорного линка з глибу.
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Нами́сник, -ка, м. Посудная полка или небольшой шкапчикъ для посуды надъ дверью гуцульской хаты.
Обмазувати, -зую, -єш, сов. в. обмазати, -мажу, -жеш, гл.
1) Обмазывать, обмазать. Замісила глину, полізла в піч, обчистила, обмазала.
2) Пачкать, выпачкать.
Пиндження, -ня, с. Спесивость, чванство, важничанье.
Раб, -ба, м. 1) Рабъ. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами.
Сал, -лу, м. При ловлѣ рыбы: все пространство воды или льда, захваченное сѣтями.
Стьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати.
Шурлай, -лая, м. Родъ игры.