Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виточна Миш Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 231.
Ди́нда, -ди, м. Шатунъ.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у.
Кизлик, -ка, м. Родъ льдины изъ замороженнаго кизяка, на которомъ катаются съ горки вмѣсто саней. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. грімак.
Копичити, -чу, -чиш, гл. 1) Складывать, сваливать въ кучу. Желех. 2) Складывать въ копны. Желех.
Кпитися, кплю́ся, кпишся, гл. 1) Издѣваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. І. 314. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Н. п. 2) Жеманиться. Не кпш'я, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся. Мет.
Навтяки́ нар. Намекая. Навтяки буряки, щоб капусти дали. Чуб. І. 269.
Намлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. голодом намлітися. Голодать. І голодом не раз намлівся, і всякої нужди натерпівся, і чого не було. Св. Л. 37.
Пригонич, -ча, м. = пригінчий. Рк. Левиц.
Хухнути, -ну, -неш, гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. І. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.