Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дхну́тися, дхне́ться, гл. безл. Вздохнуться. Нехай мойму миленькому легесенько дхнеться. Чуб. V. 570.
Наву́сся, -ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим. К. МБ. II. 132.
Овсяний, -а́, -е́ = вівсяний. Нажала травиці з овсяний стіжок. Чуб. III. 266.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Припасувати, -су́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать. Припасував лутку. Ком. Пр. № 749.
Прорізувати, -зую, -єш, сов. в. прорізати, -жу, -жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі. Рудч. Ск. І. 62.
Розвішувати, -шую, -єш, сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. МВ. ІІ. 134. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Рудч. Ск. І. 188. Ой я тую одеженьку по тину розвішу. Чуб. V. 719.
Росквитатися, -та́юся, -єшся, гл. Разсчитаться, расплатиться, расквитаться. Як признався — росквитався. Ном.
Старшувати, -шую, -єш, гл. Быть старшимъ, главенствовать. Багатая преневірна старшувать бажала, а вбогая тихенькая мужа поважала. Грин. III. 294.  
Цмоктати, -кчу, -чеш, гл. = смоктати.