Відкручувати, -чую, -єш, сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Кумівство, -ва, с. Кумовья. Ми собі кумівство, ходім трохи в домівство.
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли.
Сосна, -ни, ж. Сосна А в бору сосна колихалася. Ум. со́сонка, со́сонька, со́соночка, соснонька, со́сночка.
Темрява, -ви, ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці.
Теплісінький, -а, -е. Совершенно теплый.
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Фіст, фоста, м. 1) = хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (Cм. деркач 4), в решітці (Cм. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Cм. хвіст. Ум. фостик.
Чуло нар. Чувствительно, нѣжно. Сестро моя милая, — чуло промовив він.