Загрі́мати и загри́мати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе.
Зміцнити Cм. зміцняти.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш.
Лима́н, -ну, м. 1) Лиманъ, расширенное устье рѣки. Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє. Сине море звірюкою то стогне, то виє. Чорним морем далеко гуляли... На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низенько уклоняли. 2) Большое и глубоководное озеро, незаросшее камышемъ. 3) Раст. Ranunculus acris.
Лібе́рія, -рії, ж. 1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у пара, щоб позволив убратись у його Ліберію і погулять на коні по подвір'ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався... Зняв Ліберію, надів лахмання. 218. 2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин... Байда. Хто ж ти єси? Тебе , я вперше бачу, а по твоїй Ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. 3) Ливрея.
Нарізну́ти, -зну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ нарізувати. Візьме стручечок да нарізне і впустить меду туди.
Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Павла вона сливе й не бачила.
Уколотися, -люся, -лешся, гл. Уколоться.
Ушула, -ли, ж. 1) Столбъ, къ кот. прикрѣпляются ворога. 2) Столбъ въ заборѣ, въ пазъ котораго вставляются доски.
Хапком нар. Наскоро, на скорую руку, поспѣшно. Так хапком зробив куріня, та й не до ладу. Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути.
