Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причепурити

Причепурити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили. Рудч. Ск. II. 13. 2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧЕПУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧЕПУРИТИ"
Бережки, -ків, м. мн. Металлическая обдѣлка краевъ у ножеваго черенка. Н. Вол. у.
Допада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Очень желать, пожелать. Безличн. Коли допадає вам, — загубіть мою душу. МВ. (О. 1862. I. 104). 3) Допа́сти коня́. Вскочить на лошадь.  
За́мковище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ замокъ. Колись замок там був... Він їден собі там жив... на замковищі. Драг. 80. По замковищі бузина поросла. Драг. 81.
Маню́ній, маню́нький, манюсе(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий. Очень маленькій, крошечный.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився. Харьк. у.
Порозселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разселиться (о многихъ).
Присутяжити, -жу, -жиш, гл. Прижать, притѣснить. Дуже присутяжив людей.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Роздебендювати, -дюю, -єш, гл. Растабаривать, болтать. Спокійнесенько роздебендювали молодички. Св. Л. 286.
Хімлушечка, -ки, ж. Ум. отъ хімлушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧЕПУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.