Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притомний

Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТОМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТОМНИЙ"
Безматерній, -я, -є. Лишенный матери, сирота безъ матери. І не одну безматірню дитину від болести лихої рятувала, збірала сирот в затишну хатину. К. Бай. 138.
Дзю́баний, -а, -е. 1) Поклеванный. 2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.
Єдна́нка, -ки, ж. 1) Примиреніе. Вх. Зн. 84. Также и во мн.: їдна́нки. Шух. І. 34. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ. Желех.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин. Мнж. 481.
Незважати, -жа́ю, -єш, гл. = зневажати. Подольск. у.
Обшарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся. Н. п.
Помітно нар. Замѣтно. Не помітно, щоб він водився з тією дівкою. Екатер. у.
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування. К. Іов. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТОМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.