Видовжувати, -жую, -єш, сов. в. видовжити, -жу, -жиш, гл. Удлинять, удлинить.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Докі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. докінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Оканчивать, окончить.
Земляни́й, -а́, -е́ 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. 4) земляне́ вугі́лля. Каменный уголь. 5) земляні гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. 6) земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. 7) земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) земляни́й рак. Медвѣдка.
Озеро, -ра, с. Озеро. Хай тобі риба й озеро. Ум. озерце, озеречко.
Підліток 1, -тка, м. Подростокъ. Ум. підліточок. Упорались... старий батько на діток гукає, — орел орлят підліточків докупи збірає.
Подавати, -даю́, -є́ш, сов. в. подати, -дам, -даси, гл.
1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Подай, мила, свою білу ручку.
2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. Йому подам на суд увесь мій побит. Він подавав кожному в руку. Подавав серпи їм золотії. Подати милостиню. На церкву подав. — до рук. Вручать, вручить. — звістку. Извѣщать, извѣстить. — рушники. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала.
3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на поталу — Cм. глум, потала.
4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавали, та ніким подать. подати мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному.
5) — голос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос.
6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає.
7) Подало му. О больномъ: ему лучше.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл.
1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти.
2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло.
Полин, -ну, м. Раст. Artemisia Absinthium L. Вона її напувала гірким полином. Ум. полиночок. Ой в нелюба гірка губа, ще й гірша полиночку.
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).