Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Із-за, пред. = зза. Употребл. подобно предлогу із. Із-за гори вітер віє, березоньку хилить. Мет. 20.
Масткосло́вити, -влю, -виш, гл. Умасливать, ублажать.
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Осуджувати, -джую, -єш, гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені. Єв. Л. VІ. 37.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу. К. Іов. 49.
Рапотати, -почу, -тиш, гл. Трясти: перемѣшиваться. Вх. Лем. 460.
Рум'яний, -а, -е. Румяный. Чуб. V. 136, 1117. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ном. № 9124., Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
Уморхати, -хаю, -єш, гл. Утомить, сильно изморить. Хоч яка була вморхана, хоч як задихалась. О. 1861. IX. Стор. 43.
Ціль, -лі, ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла. Котл. Ен.