Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Дамни́ця, -ці, ж. Шашечница. Павл. 33.
Кабашниця, -ці, ж. Продавщица водки или содержательница кабака. Гей Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая. ЗОЮР. І. 319.
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.
Лиша́тися, -шаюся, -єшся, сов. в. лиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. 1) Оставаться, остаться. Наперед не виривайся, а ззаду не лишайся. Ном. № 5862. лишився, як на билині, — як на воді. Оказался въ безпомощномъ состояніи. Ном. № 1851 и 2282. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивиться гидко. Чуб. V. 458.
Луда́н, -на, м. Родъ блестящей матеріи. Лупили два косяка лудану. (Марковичъ, Закр.); также кафтанъ, сшитый изъ этой матеріи или расшитый золотомъ. (К. ЧР. 425). Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Грип. ІІІ. 381. Дома у Січі ходять у семряжках да в кажанках,... а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. З під лудану червону китайку виймає. АД. І. №; 35.
Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).
Померхти, -хну, -неш, гл. Потускнѣть. Очі в його якось померхли. МВ. ІІ. 14. Золото так і померхне. ЗОЮР. І. 5.  
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.