Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бистря, -рі, ж. = бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді. МВ. І. 158.
Буц Ii, -ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Херс. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у. (К. П. Михальчукъ).
Вистріпати, -ся. Cм. вистріпувати, -ся.
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. 98 Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395.
Засироті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Осиротѣть. Дитя ж моє коханеє, чого рано засиротіло? а я молода завдовіла. Чуб. V. 807.
Коропатва, -ви, ж. = коропа. Вх. Лем. 427.
Перелітати, -таю, -єш, сов. в. перелеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Перелетать, перелетѣть. Як би святії дім перелетіли. Ном. № 3315. Людей не чуть, через базарь кажан костокрилий перелетить. Шевч. 150.
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60.
Черкатися, -каюся, -єшся, гл. Дотрогиваться, касаться. МУЕ. III. 90. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Кв. Її плече черкалося з його плечем. Мир. Пов. І. 151.
Штуб, -ба, штубак, -ка, м. = штовб. Вх. Зн. 83.