Башточка, -ки, ж. Ум. отъ башта.
Виголос, -су, м. Произношеніе; выраженіе.
Зозвати Cм. ззивати.
Кидати, -даю, -єш, [p]одн. в.[/p] кинути, ки́ну, -неш, гл.
1) Бросать, кидать. Та й почав мені кидати у пазуху п'ятаки з обох кишень. Не стій на могилі, не кидай пісочку. Ой взяли го за реберні та й кинули через дверці.
2) Оставлять, бросать, переставать. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Ой не кидай же мене та на чужій чужині. Кидай... вечеряти: час на коня сісти.
3) — воду. Качать насосомъ.
4) — кров. Дѣлать кровопусканіе.
5) — сіно. Подавать сѣно при укладываніи его въ стоги. Я вам лучче так чого поможу днів три робить за процент — косить там, чи сіно кидать.
6) — лихом об землю. Забыть о горѣ, пренебречь имъ. Кинь лихом об землю та давай погуляєм.
7) кинути оком. Взглянуть, завидѣть. Скілько оком кинути — гора мріла. Кинула оком мати на його вбрання, та й відвернулась.
8) кидати хляще́м. Бросать въ безпорядкѣ, какъ попало. На току повно свиней, а в хаті такий гармидер: миска з водою перекинута, кури поваляли горшки з полиць, а він кинув так хлящем усе хазяйство, а сам пішов на улицю.
Панянка, -ки, ж. Барышня. Були і тії там панянки, що наряжались на показ. Ум. панянонька, паня́ночка. Всі дівоньки-паняноньки таночок ведуть.
Пекарка, -ки, ж. Пекарка, булочница.
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ.
Світильник, -ка, м.
1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ.
2) Подсвѣчникъ.
Скапнути, -пну, -неш, гл. Медленно зачахнуть, умереть.
Усиновляти, -ляю, -єш, сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.