Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос.
Жидва́, -ви́, ж. = жидова.
Осквернятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. оскверни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Оскверняться, оскверниться. Вх. Зн. 45.
Перниця, -ці, ж. = пирій. Вх. Лем. 429.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство. Ном. № 5509.
Проторг, -га, м. = протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Ком. Пр. № 715. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти. Борз. у.
Спалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. ЗОЮР. І. 120 Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале. Мет. 208. 2) Опалить (солнцемъ кожу). 3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало. Павлогр. у.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167. 2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.
Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.
Шпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить.