Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан. Вх. Зн. 6.
Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный. 2) Льготный, свободный.
Добич, -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Доби́ченька. Макс. (1849) 30.
Зажива́ння, -ня, с. Употребленіе. Все на частім заживанню належить. Ном. № 5785.
Затлуми́ти, -млю́, -миш, гл. Подавить.
Китаєчка, -ки, ж. Ум. отъ китайка.
Кресало, -ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? — Курець. — А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.
Обнімчити Cм. обнімчувати.
Темність, -ности, ж. 1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність. МВ. 2) Слѣпота. Шейк. 3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш. К. Псал. 39.
Щебеташечка, -ки, ж. Ум. отъ щебеташка.