Билець, -льця, м. = билень = бич 2.
Бусурменець, -нця, м. = бусурман.
Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
Ду́ло, -ла, с. Дуло. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава.
Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. А я таку занехала матусину волю. Нещасливе закохання треба занехати.
Листо́вня, -ні, ж. Письмовникъ.
Лома́чище, -щі, ж. Ув. отъ ломака.
Поминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу.
Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный.
Терничок, -чка, гл. ум. отъ терник.
